Тривалість:
44:13Переглядів:
1746
Ідея проекту Великого адронного коллайдера (ВАК) народилася в 1984 році і була офіційно схвалена десятьма роками пізніше. Його будівництво почалося 2001 року, після закінчення роботи попереднього прискорювача - Великого електрон-позитронного коллайдера.
У прискорювачі передбачається зіштовхувати протони з сумарною енергією 14 ТеВ (тобто 14 тераелектронвольт або 14,1012 електронвольт) у системі центру мас налітаючих частинок, а також ядра свинцю з енергією 5,5 ГеВ (5,5 · 109 електронвольт) на кожну пару нуклонів, що зіштовхуються. Таким чином, ВАК буде самим високоенергічним прискорювачем елементарних частинок у світі, на порядок перевершуючи за енергією своїх найближчих конкурентів - протон-антипротонний коллайдер Теватрон, який в даний час працює в Національній прискорювальній лабораторії ім. Е. Фермі (США), і релятивістський коллайдер важких іонів RHIC, що працює в Брукхейвенській лабораторії (США).
Прискорювач розташований в тому ж тунелі, який раніше займав Великий електрон-позитронний коллайдер. Тунель з довжиною кола 26,7 км прокладений на глибині близько ста метрів під землею на території Франції та Швейцарії. Для втримання й корекції протонних пучків використовуються 1624 надпровідних магніти, загальна довжина яких перевищує 22 км. Останній з них був встановлений в тунелі 27 листопада 2006 року. Магніти працюватимуть при температурі 1,9°K (-271°C). Будівництво спеціальної кріогенної лінії для охолодження магнітів закінчилося 19 листопада 2006 року.