Памфіл Юркевич (жовтень '14)

Памфіл Данилович Юркевич (28 лютого 1826 — 4 жовтня 1874) — український філософ і педагог, син православного священика.
Богословську освіту здобув у Полтавській Духовній Семінарії, яку завершив 1847 — 1851 у Київській Духовній Академії.
З 1851 викладав філософію (з 1861 — професор) у Київській Духовній Академії, з 1857 також німецьку мову.
1854 — 1856 — асистент інспектора Академії.
Рішенням міністерства освіти 1861 його призначено професором Московського Університету на кафедрі філософії. Серед його студентів були майбутній російський філософ В. Соловйов, який високо цінив виклади й творчість свого учителя, а також історик В. Ключевський.
Окрім праці в університеті, Юркевич викладав педагогіку в учительській семінарії, а також виступав з публічними лекціями на філософські теми.
Юркевич був представником «ідеал-реалізму», в теорії пізнання підкреслював значення емоційних елементів. Полеміка Юркевича проти матеріалізму та позитивізму привела в часи панування цих течій в російському суспільстві до нападів на нього з боку «прогресивної» журналістики, особливо М. Чернишевського, що довело до його бойкоту.