Емма Андієвська "Казка про упиреня, що живилося людською волею"

В основу сюжету «Казки про упиреня, що живилося людською волею» покладено пригоди людини, яка зустрічається з упирями і береться за невдячну працю – доглядати їх кволе упиреня, що не звикло вживати звичну їжу, тобто пити людську кров. Проте одного разу, коли чоловік заснув, забувши нагодувати свого кволого підопічного, воно відчуло приємний запах і почало робити те, чого не змогли навчити його батьки. «Однак чоловік не здогадувався, що сталося, хоч і оглянувся на всі боки. Та й як йому було здогадатися, коли упиреня, якому новий харч додав незнаної сили й спритности, ще заки чоловік підвівся і протер очі, хутенько поскакало в кут, і ніщо не зраджувало, що воно щойно ласувало людською волею». Людина без волі виявляється мертвою.